вівторок, 14 серпня 2012 р.

Моделювання ромбовидної кокетки

Останнім часом я дуже рідко будую базові конструкції, щоб на їх основі змоделювати новий фасон сукні. З часом у мене назбиралося багато хороших за посадкою на фігурі конструкцій, які можна використати для  нового моделювання і зекономити час. Для цієї моделі я використаю лекала сукні без рукавів і з рельєфами, які виходять з пройми і направлені до низу виробу.



 1. Сколоти паперові деталі лекал. У моєму випадку лекала були з припусками на шов, то я їх сколола по лініях зшивання. Для моделювання такої кокетки нам потрібна буде лише верхня частина пілочки. Приколюємо лекала на чистий шматок паперу. В оригінальній моделі ширина плеча досить вузька, а мені захотілося зробити його трохи ширшим, а також я розширила на 1 см горловину. Наступний етап - нанесення модельних ліній середньої (білої) деталі і деталей смужок. Ширину смужок я зробила 2 см. Від середини переду на віддалі 1,0см провела вертикальну лінію - це буде вертикальна біла  смужка. Потім, наносимо горизонтальну лінію. Під кутом 45 градусів до неї наносимо модельні лінії смужок.



 2. Змодельовану частину кокетки копіюємо як окрему деталь, наносимо на неї усі модельні лінії смужок. Додаємо необхідні припуски на шви. В моєму випадку я додала припуски на шви по лінії середини переду і по низу кокетки. По горловині, плечі і проймі у мене були припуски на шви у вихідному лекалі. Якщо у вас недостатьо досвіду у шитті, то я рекомендую зробити додатковий припуск в 1 см по зрізах горловини, плеча і пройми. І від цього лекала робити лекала смужок.
Не забудьте вказати напрям лінії основи! Це дуже важливий момент при розкрої. 
Але, саме це лекало, без усяких додаткових припусків,  будемо використовувати як оснорувальне, після того, як зшиємо усі деталі смужок між собою.

 3. Кожну смужку скопіювати на окремий шматок паперу додати по контуру необхідні припуски на шов. Я даю припуски на шов 1 см. На цьому фото видно який вигляд будуть мати лекала смужок. Коли фотографувала забула провести вказати напрям нитки основи. На нижньому фото лекала з наведеною ниткою основи!


 4. На цьому фото  лекала смужок нижньої частини кокетки і нанесені на них лінії нитки основи. Під час розкрою випадково відрізала нижній (гострий) куток смужки. :(
Підпишіть на лекалах зрізи направлені до середини переду! Це значно полегшить розкрій і процес зшивання.

5. На кожному лекалі смужки обов'язково вкажіть надсічки, між якими будуть суміщатися смужки при зшиванні. На фото ви можете їх бачити як невеликі перпендикулярні рисочки  від зрізу до кутика внутрішнього контуру деталі.










Приємної і цікавої вам роботи!

неділю, 12 серпня 2012 р.

Застібка з пришивними планками

У блузах і сукнях застосовують різні види застібок. Вони можуть бути по всій довжині виробу, в розрізі переду, у шві. Кожна з них має декілька варіантів виконання. Вони можуть бути з заходом і без нього, під складкою, планкою, утворюватися за рахунок пришивних і настрочних планок, підборта, обшивок, бейок. Застібка може бути відкритою, закритою, потайною. Спосіб застібання - на гудзики і петлі, ґачки і петлі, начіпні петлі і ґудзики, шнури, пряжки, блискавки.

У цьому пості розглянемо застібку на пришивних планках із застібанням на петлі і ґудзики.



1. Пришивну планку обовязково потрібно дублювати. Артикул дубляжу чи прокладу, підбирають під  основну тканину. Чим тонша основна тканина, тим тонший і проклад.
Проклад для планки кроїмо виставивши нитку основи планки по пітканні у прокладі, так як ви можете бачити на фото. Таке розміщення нитки основи прокладу дає деталі формостійкіть і, водночас, невелику еластичність.


2. Запрасовуємо зріз верхньої частини планки на 1 см. Чомусь на фотографії виглядає ніби менше 1 см, можливо, через те, що одною рукою тримала фотоапарат, другою лінійку і ще й пальцем притримувала потрібний припуск. Без фотоапарату в руках запрасовувати набагато зручніше, а з ним не вистарчало третьої руки  :))


3. Запрасовуємо планку шириною 2 см, виставляючи ширину по лінійці.











4. Готові запрасовані планки: права і ліва.










5. Тонко заструганим милом намічаємо лінію запрасованого ребра планки. Це і буде лінія пришивання планки до пілочки. На фото, я трохи відвернула ребро, щоб було видно лінію. Підрівнюємо припус на шов: від наміченої лінії до зрізу - він повинен бути рівно 1 см.

6. Приколюємо  планки до пілочок. Планку, лицевою стороною, прикладаємо до виворітної сторони пілочки (див.фото). Обов'язково перевіряємо симетрію кокеток по лінії пришивання планок.



7. Пришиваємо планку до пілочки. У даній моделі ми змушені використовувати однорожкову лапку, так, як у нас кокетка оздоблена гіпюром з бісером і стеклярусом. А в інших випадках використовується звичайна лапка. Строчку виконуємо по тій стороні лінії, яка ближче до запрасованої середини планки.


8. Настрочуємо планку з лицевої сторони.

9. Готовий вигляд планки.

10. Вигляд планки з вивороту.

11.  Припрасовуємо планки.
12.  Ще раз перевіряємо симетрію кокеток. Для цього складаємо планки від лінії кокетки до горловини, якщо є нерівності, підрізаємо планки. Це потрібно зробити обов'язково!!!
Пілочки готові.










Приємної і цікавої вам роботи!


пʼятницю, 10 серпня 2012 р.

Заготовка кокетки з гіпюром

Як викроїти симетричні деталі з гіпюру ви дізналися у попередньому пості.
Тепер нам потрібно з'єднати шари кокеток  перед пришиванням їх до пілочки.
Тканина для блузки тонка і дуже слизька. Такі тканини досить складно шити на побутових машинах - строчка часто виходить нерівною, з посадкою, що може значно погіршити кінцевий результат нашого виробу, до того ж у нашому випадку потрібно зшити 2 шари. Проблема...
Але, у кожної проблеми є спосіб вирішення. Який? Читайте і дивіться дальше:



1. На чорному, неклеєвому флізеліні обмальовуємо деталі кокеток, позначаємо усі необхідні надсічки.

 2. Викладаємо по обмальованій лінії допоміжний флізелін, на нього акуратно викладаємо деталь з основного матеріалу, слідкуючи, чтоб усі надсічки співпадали, зверху кладемо деталь з гіпюру. Сколюємо по контуру булавками.


 3. Щоб зручніше було сколювати деталі і вони не зісковзували можна скористатися шкільним лекалом, підсовуючи його під усі шари деталі, так як показано на фото.

 4. Вид деталі з вивороту.

5. Настрочувати будемо за допомогою однорожкової лапки.
Зліва від лапки на віддалі 1 см від голки (ширина шва пришивання кокетки до пілочки) приклеюємо мітку для орієнтації. На виробництві у таких випадках користуються спеціальними лапками з обмежувачами, але вдома у мене такого пристосування немає, то знайшла спосіб як його з імітувати.
Кокетку настрочуємо шириною шва 0,8см тобто між зрізом деталі і міткою 2 мм.

  

 6. Попередньо зрізаємо весь бісер і стеклярус з припуска на шов. Коли усе пришиємо, його потрібно буде відновити у потрібних місцях вручну.

 7. Вигляд обшитих кокеток з лиця

 і з вивороту.













8. Обриваємо допоміжний флізелін. Він нам уже не потрібний.







9. Сколюємо чи зметуємо кокетку з пілочкою суміщаючи усі контрольні мітки і надсічки. Пришиваємо за допомогою однорожкової лапки. Ширина шва 1 см. Шити зручніше зі сторони пілочки, зріз орієнтуйте на приклеєну мітку.
Надсікаємо на заокругленні припуск шва тільки по пілочці. Глибина надсічок не більше 0,5см.
Обметуємо. Спрасовуємо шов, запрасовуємо припуск шва в сторону бокових зрізів.




Приємної і цікавої вам роботи!


вівторок, 7 серпня 2012 р.

Розкрій кокетки з гіпюру

В даній моделі блузи для оздоблення використовується тканина "гіпюр". Тобто, кокетка складається з двох шарів: шар основної тканини  і верхній шар - з гіпюру.

Якщо тканина має рисунок, особливо, якщо цей рисунок є чітко окресленим, то на симетричних деталях потрібно витримати симетрію рисунку.
Тканина для блузи є тонкою і слизькою, у гіпюрі є рисунок, який треба викласти симетрично на двох деталях кокетки. Власне, цей момент є досить складний для виконання,  тут потрібні деякі навики,  допоміжні прийоми і деталі про які я вам розповім у цьому пості.

Коли я працюю з тонкими, слизькими тканинами поверхню стола, на якому працюю, застеляю неклеєвим флізеліном. Його випускають чорного і білого кольорів. Він має м'яку поверхню, яка не дозволяє ковзати тканині, а також на ньому можна робити різні відмітки милом чи кравецькою крейдою, що також допомагає в роботі.



 1. Креслимо на флізеліні лінію, по якій будемо вирівнювати малюнок гіпюру.
На гіпюрі знаходимо місце, де будемо вкладати лекало кокетки, креслимо лінію, яка буде відповідати зрізу кокетки. Якщо є необхідність, підрівнюємо зріз гіпюру так, щоб була рівна лінія від зрізу до усіх елементів вишивки.





 2. По накресленій лінії (на флізеліні) викладаємо гіпюр, накладаємо лекало, викроюємо ліву або праву кокетку (одну).


 3. Тепер, щоб обидві кокетки були симетричними, накладаємо викроєну деталь лице до лиця суміщаючи рисунок тканини, сколюємо, викроюємо.





 4. Викроєні деталі з основної тканини. Я поклала їх на чорний флізелін і обвела милом, щоб було видно надсічки по зрізу деталі.


5. Допоміжні деталі з тонкого флізеліну. У цьому випадку потрібно використовувати тонкий флізелін, який легко рветься. На деталях, також, обов'язково треба позначити усі надсічки.










Приємної і цікавої вам роботи!

четвер, 2 серпня 2012 р.

Окат рукава

Окат - верхній зріз рукава, з'єднуваний з проймою. Окат рукава повинен відповідати розмірам і формі пройми.
Довжина окату вшивного рукава, як правило, є більшою ніж довжина пройми. Ця різниця в довжинах називається величиною посадки і залежить вона від конструкції пройми і рукава,  від властивостей  тканини, а також від технологій вшивання і модельних особливостей.
В нашому випадку - це вшивний рукав з тонкої блузочної тканини з невеликою посадкою.

В рукаві вже є зшитим, обметаним і запрасованим нижній рукавний зріз.



 1. Для того, щоб при вшиванні рукава в пройму довжина окату відповідала довжині пройми потрібно зменшити довжину окату. Це можна зробити проклавши рідку строчку (в 1 см 2-3 стібки).
Рідку строчку прокладаємо у верхній частині окату на віддалі 0,8 см від зрізу.



2. Припосаджуємо окат рукава стягуючи за нижню нитку,тобто, за ту нитку, яка йшла з човника. Акуратно розправляємо посадку, так щоб не утворювалося складок, а в майбутньому окат гладко вшився в пройму (див фото).









Приємної і цікавої вам роботи!


середу, 1 серпня 2012 р.

Шви

Шов - з'єднання або оздоблення деталей швейних виробів за допомогою ниток, клею або зварювання.

За призначенням шви поділяють на з'єднувальні, крайові, оздоблювальні.
За місцем розміщення у виробі розрізняють бічні, плечові, ліктьові, передні, крокові, нижні рукавні та інші шви.

Рекомендації викладені у цьому пості стосуються бокових, нижніх рукавних, середнього шва спинки, шва пришивання кокеток до основних деталей.


 1. Складаємо зрізи деталі, суміщаємо надсічки, при необхідності зметуємо, чи сколюємо зрізи булавками впоперек майбутньої строчки. Зшиваємо, обметуємо.




2. Спрасовуємо шов. Для цього кладемо зшитий і обметаний шов на прасувальну дошку, так як на фото і прасуємо.




3. Відвертаємо припуск шва  і припрасовуємо його. Перевертаємо деталь на лице і ще раз припрасовуємо шов.
Для багатьох тканин цю операцію потрібно виконувати так, щоб шов не перебився на лицеву сторону, тобто, щоб не утворилися ласи. Для уникнення лас треба слідкувати, щоб праска не заходила за обметаний край, або підставляти під шов шматок картону.






Приємної  і цікавої вам роботи!