Талієві виточки

Талієві виточки найлегше зшивати по наміченій лінії. Їх  як звичайно є дві, тому тут дуже важливо досягнути симетричності і однаковості двох швів.

На лекалі місце розміщення виточки помічене трьома точками (див.п.1). Зазначу, що в даному випадку це лекала, які використовуються у промисловому виробництві. На виробництві розкрій відбувається настилами і місця, де на деталі виконуються талієві виточки, позначені трьома точками. Середня точка - це лінія талії, верхня і нижня відповідно напрям виточки. Згідно сучасній технології розкрою ці точки у настилах виконують спеціальним дироколом.

Орієнтуючись на наколи швея, яка виконує операцію "зшивання виточок", перегинає деталь по цих наколах і зшиває виточки, використовуючи мінімальну кількість допоміжних пристосувань. Такими пристосуваннями можуть бути картонні мірки для визначення початку виточки від точки проколу.  Віддаль між крайніми точками виточок є дещо коротшою ніж готова виточка, тому що виточку починають шити 3-4 см дальше за накол, щоб таким чином отвір від наколу не потрапив на лицеву сторону виробу.  Швея за зміну виконує цю операцію сотню разів, тому рухи її відточені до автоматизму і виточки виходять наче близнюки - абсолютно однакові.

Як виконати цю ж операцію без певних професійних навиків, але якісно,  гарно і швидко я постараюся вам розповісти і проілюструвати.

 1. Переводимо точки середини виточки з паперового лекала на деталь пілочки чи спинки за допомогою булавок, які вколюємо  в точки.

 2. Місця проколів булавок  помічаємо тонко заструганим милом і знімаємо паперове лекало.

 3. В кожній позначеній точці рисуємо хрестик.

 4. Щоб перевести ці точки на симетричну деталь, вколюємо булавки точно в середину хрестика.

 5. Відмічаємо місця проколів булавок тонко заструганим милом.

 6. Позначаємо хрестиками місця проколів.

 7. Через позначені хрестики проводимо лінію середини виточки, у моєму випадку я проводжу її довшою за крайні хрестики на 3 см. Ці точки будуть кінцевими точками талієвих виточок. На рівні лінії талії знаходимо глибину виточки - це найчастіше буває 1-1,5см. З'єднуємо кінці виточки з точкою глибини талії ламаною лінією - це і буде лінія, по якій зшиватимемо виточку.
Якщо ви переводите виточки з лекал знятих з журналів мод, то кінцеві точки і глибина виточки там вже є позначені.

 8. Перегинаємо деталь по наміченій лінії середини виточки. Якщо вам складно, то можна заколоти булавками впоперек наміченої ламаної лінії. Починаємо строчити виточку від одного кінця виточки  через точку глибини талії і до другого кінця чітко по лінії. На початку  і в кінці строчки бажано зробити закріпку, або залишити довгі кінці ниток і потім зав'язати їх на вузлик.

9. Такий вигляд має готова виточка, кінці виточок сходять нанівець. Це дуже важливий елемент у застрочуванні виточок, так як дозволяє акуратно спрасувати виточку  і надати їй гарного вигляду з лицевої сторони виробу.

10. Спрасовуємо виточку, так як вона лежить на попередньому фото, не заходячи праскою за кінці виточок. Розгортаємо деталь і запрасовуємо  виточки направляючи припуск виточки до середини пілочки чи спинки.

Приємної і цікавої вам роботи!