Манжети

Манжета - суцільнокроєна або пришивна деталь з основного або оздоблювального матеріалу, яка призначається для прикрашення низу рукава або штанів.  Манжети також бувають ще і з'ємними.
У жіночих блузах з довгим рукавом, власне, рукав часто закінчується манжетою.

Сьогодні навчимося обробляти пришивний манжет.Такі манжети можуть бути різної ширини. У нашому випадку - це манжет шириною 11 см. Широкі манжети обшивають по бокових сторонах і низу, а верхню сторону пришивають до рукава. Тобто, такі манжети складаються з двох деталей - верхньої і нижньої. Нижня деталь буде пришиватися до рукава, а верхня, відповідно, буде настрочуватися на лицеву сторону рукава.
Загальний вигляд цього манжету ви можете побачити на останньому фото.

1. Намічаємо по лінійці лінію по якій запрасуємо верхню сторону верхньої деталі манжету.

2. Запрасовуємо по наміченій лінії.

3. Обшиваємо бокові і нижню сторони манжети. Розпочинаємо обшивати від лінії запрасування відігнувши запрасований край.

4. Обробляємо нижній шов манжети строчкою в "чистий край", відступивши від кутика як показано на фото. Строчка повинна бути тільки на нижній деталі манжети.

5. Підрізаємо кутики.

6 Підрізаємо  лишки шва по обшитому контуру.

7. Загинаємо припуски нижнього і бокового шва вздовж строчки на кут, як показано на фото, вивертаємо кутики манжети.

8. Припрасовуємо манжети. На цьому фото вигляд манжети з виворітної сторони.

9. А це лицева сторона манжети. Підрівнюємо   зріз нижньої манжети від запрасованого зрізу.
Манжет готовий для пришивання до рукава.

Приємної і цікавої вам роботи !

Шлица рукава

Шлица - це повздовжній розріз з обробленими краями, призначений для зручності в експлуатації або для оздоблення.
За конструкцією вони бувають відлітні, виточні і відкриті.  Шлиці зустрічаються у спідницях, жакетах, пальто, плащах, блузах, штанах.

Ми розглянемо обробку шлиці у рукаві блузи.

 1. Викроїти смужку тканини точно під 45 градусів до нитки основи. Цей момент є дуже важливим, тому рекомендую заготувати спочатку смужку з цупкого паперу потрібної ширини зі зрізаними кутами по кінцях смужок під 45 градусів (див. фото). Ширина смужки може бути, в залежності від властивостей тканини, від 3,2 см до 4,0 см. На виробництві для такої операції використовують спеціальне приспосіблення "окантовувач"  на якому можна використовувати косі смужка шириною навіть 2,4см. Без цього
приспосіблення обробити шлицю смужкою 2,4см надзвичайно складно, майже неможливо. 

Для обробки шлиці без спеціального приспосіблення для тонких, блузочних тканин я викроюю смужку шириною 4 см. В процесі технологічної обробки смужка витягується і в кінцевому результаті  має акуратний вигляд.

2. Запрасувати смужку навпіл по всій довжині.

 3. Розгорнути смужку і запрасувати один край смужки викладаючи зріз по запрасованій лінії.

4. Тепер, потрібно запрасувати другий край смужки урівнюючи зріз до зрізу, але залишаючи між зрізами зазор біля 1-2мм.
Після цього перегинаємо запрасовану з двох сторін смужку ще раз і ще раз запрасовуємо вздовж урівнюючи обидва попередньо запрасовані ребра., щоб утворилася така смужка з запрасованими двома ребрами,  як на наступному фото.

5. Край розрізу рукава вкладаємо між запрасованими ребрами і акуратно настрочуємо смужку.

Вкладіть початок розрізу між ребрами, підкладіть під лапку і опустіть голку, щоб проколоти тканину. Потім розправте решту зрізу і акуратно вкладіть між ребрами.

Якщо вам складно буде так строчити, то можна приметати. Строчити так, щоб лицева сторона тканини деталі рукава була зверху.

6. Найскладніше буде  обробити розріз  у цьому місці. По максимуму дострочіть до цього місця, тут тканину рукава потрібно добре розправити і потягнути вздовж смужки.

 7.Вигляд обробленої шлиці, лишки смужки відрізати.

8.Готовий вигляд шлиці рукава блузи.

зы.

Приємної і цікавої вам роботи !

Талієві виточки

Талієві виточки найлегше зшивати по наміченій лінії. Їх  як звичайно є дві, тому тут дуже важливо досягнути симетричності і однаковості двох швів.

На лекалі місце розміщення виточки помічене трьома точками (див.п.1). Зазначу, що в даному випадку це лекала, які використовуються у промисловому виробництві. На виробництві розкрій відбувається настилами і місця, де на деталі виконуються талієві виточки, позначені трьома точками. Середня точка - це лінія талії, верхня і нижня відповідно напрям виточки. Згідно сучасній технології розкрою ці точки у настилах виконують спеціальним дироколом.

Орієнтуючись на наколи швея, яка виконує операцію "зшивання виточок", перегинає деталь по цих наколах і зшиває виточки, використовуючи мінімальну кількість допоміжних пристосувань. Такими пристосуваннями можуть бути картонні мірки для визначення початку виточки від точки проколу.  Віддаль між крайніми точками виточок є дещо коротшою ніж готова виточка, тому що виточку починають шити 3-4 см дальше за накол, щоб таким чином отвір від наколу не потрапив на лицеву сторону виробу.  Швея за зміну виконує цю операцію сотню разів, тому рухи її відточені до автоматизму і виточки виходять наче близнюки - абсолютно однакові.

Як виконати цю ж операцію без певних професійних навиків, але якісно,  гарно і швидко я постараюся вам розповісти і проілюструвати.

 1. Переводимо точки середини виточки з паперового лекала на деталь пілочки чи спинки за допомогою булавок, які вколюємо  в точки.

 2. Місця проколів булавок  помічаємо тонко заструганим милом і знімаємо паперове лекало.

 3. В кожній позначеній точці рисуємо хрестик.

 4. Щоб перевести ці точки на симетричну деталь, вколюємо булавки точно в середину хрестика.

 5. Відмічаємо місця проколів булавок тонко заструганим милом.

 6. Позначаємо хрестиками місця проколів.

 7. Через позначені хрестики проводимо лінію середини виточки, у моєму випадку я проводжу її довшою за крайні хрестики на 3 см. Ці точки будуть кінцевими точками талієвих виточок. На рівні лінії талії знаходимо глибину виточки - це найчастіше буває 1-1,5см. З'єднуємо кінці виточки з точкою глибини талії ламаною лінією - це і буде лінія, по якій зшиватимемо виточку.
Якщо ви переводите виточки з лекал знятих з журналів мод, то кінцеві точки і глибина виточки там вже є позначені.

 8. Перегинаємо деталь по наміченій лінії середини виточки. Якщо вам складно, то можна заколоти булавками впоперек наміченої ламаної лінії. Починаємо строчити виточку від одного кінця виточки  через точку глибини талії і до другого кінця чітко по лінії. На початку  і в кінці строчки бажано зробити закріпку, або залишити довгі кінці ниток і потім зав'язати їх на вузлик.

9. Такий вигляд має готова виточка, кінці виточок сходять нанівець. Це дуже важливий елемент у застрочуванні виточок, так як дозволяє акуратно спрасувати виточку  і надати їй гарного вигляду з лицевої сторони виробу.

10. Спрасовуємо виточку, так як вона лежить на попередньому фото, не заходячи праскою за кінці виточок. Розгортаємо деталь і запрасовуємо  виточки направляючи припуск виточки до середини пілочки чи спинки.

Приємної і цікавої вам роботи!

Комір зі стійкою

 1. Деталь нижнього коміру повинна бути по контуру на 2-3 мм меншою від деталі верхнього коміру. Це необхідно для того, щоб в готовому вигляді комір мав гарний вигляд.

 2. Для того, щоб кутики коміру були симетричними їх треба обмалювати по лекалу. Це можна зробити тонко заструганим милом, або спеціальною ручкою зі зникаючим чорнилом. Якщо тканина дозволяє, то я обмальовую тонко заструганим простим олівцем, або гелевою ручкою срібного кольору. Як показує практика, срібним кольором можна обмальовувати навіть на білій, прозорій тканині. Але, як буде поводити себе та чи інша ручка обов'язково попробуйте  її на непотрібному шматку тканини.

 3. Обшиваємо комір. Для цього складемо деталі верхнього і нижнього коміру лицевими сторонами всередину, урівняємо зрізи. Прокладаємо строчку по наміченій лінії, виконавши на початку строчки закріпку. Не доходячи 1 стібок до кутика коміру, зупиняємо машину, голка повинна бути в тканині. Піднімаємо лапку. Беремо допоміжну нитку складаємо її вдвоє, для міцності і вкладаємо між нижнім і верхнім коміром, так, що нитка вперлася в голку.

 4. Опускаємо лапку, робимо 1 стібок.

 5. Піднімаємо лапку, кінці допоміжної нитки з'єднуємо, і відвертаємо в протилежну від кутка сторону, так як показано на наступному фото.

 6. Повертаємо комір, опускаємо лапку і строчимо до наступного кутика.

 7. Обшитий комір.

 8. Для того, щоб легше було випрасувати комір і виконати рівний перекант, по відльоту коміра прокладемо строчку в "чистий край".
Для цього припуски шва відгорнемо в сторону нижнього коміру і по деталі нижнього коміру прокладемо строчку на 0,1 -0,2 см від шва. Строчку прокладати відступивши 3-4 см від кутика коміра.

9. Щоб по зрізах коміру не було потовщень потрібно зрізати припуски шва на 0,5см.

 10. Кутики коміру підрізаємо,  не доходячи 2-3 мм до строчки.

 11. Вивертаємо комір, акуратно витягуючи за допоміжну нитку кутики.

 12. Припрасовуємо комір, акуратно виправляючи шов. На фото видно комір зі сторони нижнього коміру.

Уточняємо кінці готового коміру, підрізаємо нерівності.

 13. Обробка стійки коміру. На  деталі верхньої  стійки по нижньому зрізу намічаємо лінію запрасовування. Звичайно це припуск шириною в 1 см.

 14. По наміченій лінії запрасовуємо припуск.

 15. Намічаємо шов обшивання кутика стійки. На лекалі стійки чорною рисочкою позначена точка від якої буде вшиватися комір у стійку.

 16. Кладемо цю деталь на верхній комір і зшиваємо стійку з коміром між надсічками. Ширина шва 0,8см.

 17. Складаємо верхню і нижню стійки урівнюючи зрізи і надсічки. Для зручності можна зметати або сколоти булавками.

 18. Обшиваємо нижню стійку верхньою вшиваючи комір. Ширина шва 1 см.

 19. Підрізаємо кутик стійки, так як показано на фото.

20. Складаємо кутик вздовж припусків по швах, вивертаємо кутики стійки.

21. Так виглядає вивернутий кутик стійки.

22. Розстрочуємо шов пришивання стійки відступивши від точки вшивання коміру 2-3 см. Шов потрібно добре розправити. Ширина строчки 0,1-0,2 см
Це добре видно на наступному фото.

23. Припрасовуємо готовий комір зі стійкою.

24. Підрівнюємо зріз нижньої стійки.

Комір готовий до вшивання в горловину.

Приємної і цікавої вам роботи !