Талієві виточки

Талієві виточки найлегше зшивати по наміченій лінії. Їх  як звичайно є дві, тому тут дуже важливо досягнути симетричності і однаковості двох швів.

На лекалі місце розміщення виточки помічене трьома точками (див.п.1). Зазначу, що в даному випадку це лекала, які використовуються у промисловому виробництві. На виробництві розкрій відбувається настилами і місця, де на деталі виконуються талієві виточки, позначені трьома точками. Середня точка - це лінія талії, верхня і нижня відповідно напрям виточки. Згідно сучасній технології розкрою ці точки у настилах виконують спеціальним дироколом.

Орієнтуючись на наколи швея, яка виконує операцію "зшивання виточок", перегинає деталь по цих наколах і зшиває виточки, використовуючи мінімальну кількість допоміжних пристосувань. Такими пристосуваннями можуть бути картонні мірки для визначення початку виточки від точки проколу.  Віддаль між крайніми точками виточок є дещо коротшою ніж готова виточка, тому що виточку починають шити 3-4 см дальше за накол, щоб таким чином отвір від наколу не потрапив на лицеву сторону виробу.  Швея за зміну виконує цю операцію сотню разів, тому рухи її відточені до автоматизму і виточки виходять наче близнюки - абсолютно однакові.

Як виконати цю ж операцію без певних професійних навиків, але якісно,  гарно і швидко я постараюся вам розповісти і проілюструвати.

 1. Переводимо точки середини виточки з паперового лекала на деталь пілочки чи спинки за допомогою булавок, які вколюємо  в точки.

 2. Місця проколів булавок  помічаємо тонко заструганим милом і знімаємо паперове лекало.

 3. В кожній позначеній точці рисуємо хрестик.

 4. Щоб перевести ці точки на симетричну деталь, вколюємо булавки точно в середину хрестика.

 5. Відмічаємо місця проколів булавок тонко заструганим милом.

 6. Позначаємо хрестиками місця проколів.

 7. Через позначені хрестики проводимо лінію середини виточки, у моєму випадку я проводжу її довшою за крайні хрестики на 3 см. Ці точки будуть кінцевими точками талієвих виточок. На рівні лінії талії знаходимо глибину виточки - це найчастіше буває 1-1,5см. З'єднуємо кінці виточки з точкою глибини талії ламаною лінією - це і буде лінія, по якій зшиватимемо виточку.
Якщо ви переводите виточки з лекал знятих з журналів мод, то кінцеві точки і глибина виточки там вже є позначені.

 8. Перегинаємо деталь по наміченій лінії середини виточки. Якщо вам складно, то можна заколоти булавками впоперек наміченої ламаної лінії. Починаємо строчити виточку від одного кінця виточки  через точку глибини талії і до другого кінця чітко по лінії. На початку  і в кінці строчки бажано зробити закріпку, або залишити довгі кінці ниток і потім зав'язати їх на вузлик.

9. Такий вигляд має готова виточка, кінці виточок сходять нанівець. Це дуже важливий елемент у застрочуванні виточок, так як дозволяє акуратно спрасувати виточку  і надати їй гарного вигляду з лицевої сторони виробу.

10. Спрасовуємо виточку, так як вона лежить на попередньому фото, не заходячи праскою за кінці виточок. Розгортаємо деталь і запрасовуємо  виточки направляючи припуск виточки до середини пілочки чи спинки.

Приємної і цікавої вам роботи!

Комір зі стійкою

 1. Деталь нижнього коміру повинна бути по контуру на 2-3 мм меншою від деталі верхнього коміру. Це необхідно для того, щоб в готовому вигляді комір мав гарний вигляд.

 2. Для того, щоб кутики коміру були симетричними їх треба обмалювати по лекалу. Це можна зробити тонко заструганим милом, або спеціальною ручкою зі зникаючим чорнилом. Якщо тканина дозволяє, то я обмальовую тонко заструганим простим олівцем, або гелевою ручкою срібного кольору. Як показує практика, срібним кольором можна обмальовувати навіть на білій, прозорій тканині. Але, як буде поводити себе та чи інша ручка обов'язково попробуйте  її на непотрібному шматку тканини.

 3. Обшиваємо комір. Для цього складемо деталі верхнього і нижнього коміру лицевими сторонами всередину, урівняємо зрізи. Прокладаємо строчку по наміченій лінії, виконавши на початку строчки закріпку. Не доходячи 1 стібок до кутика коміру, зупиняємо машину, голка повинна бути в тканині. Піднімаємо лапку. Беремо допоміжну нитку складаємо її вдвоє, для міцності і вкладаємо між нижнім і верхнім коміром, так, що нитка вперлася в голку.

 4. Опускаємо лапку, робимо 1 стібок.

 5. Піднімаємо лапку, кінці допоміжної нитки з'єднуємо, і відвертаємо в протилежну від кутка сторону, так як показано на наступному фото.

 6. Повертаємо комір, опускаємо лапку і строчимо до наступного кутика.

 7. Обшитий комір.

 8. Для того, щоб легше було випрасувати комір і виконати рівний перекант, по відльоту коміра прокладемо строчку в "чистий край".
Для цього припуски шва відгорнемо в сторону нижнього коміру і по деталі нижнього коміру прокладемо строчку на 0,1 -0,2 см від шва. Строчку прокладати відступивши 3-4 см від кутика коміра.

9. Щоб по зрізах коміру не було потовщень потрібно зрізати припуски шва на 0,5см.

 10. Кутики коміру підрізаємо,  не доходячи 2-3 мм до строчки.

 11. Вивертаємо комір, акуратно витягуючи за допоміжну нитку кутики.

 12. Припрасовуємо комір, акуратно виправляючи шов. На фото видно комір зі сторони нижнього коміру.

Уточняємо кінці готового коміру, підрізаємо нерівності.

 13. Обробка стійки коміру. На  деталі верхньої  стійки по нижньому зрізу намічаємо лінію запрасовування. Звичайно це припуск шириною в 1 см.

 14. По наміченій лінії запрасовуємо припуск.

 15. Намічаємо шов обшивання кутика стійки. На лекалі стійки чорною рисочкою позначена точка від якої буде вшиватися комір у стійку.

 16. Кладемо цю деталь на верхній комір і зшиваємо стійку з коміром між надсічками. Ширина шва 0,8см.

 17. Складаємо верхню і нижню стійки урівнюючи зрізи і надсічки. Для зручності можна зметати або сколоти булавками.

 18. Обшиваємо нижню стійку верхньою вшиваючи комір. Ширина шва 1 см.

 19. Підрізаємо кутик стійки, так як показано на фото.

20. Складаємо кутик вздовж припусків по швах, вивертаємо кутики стійки.

21. Так виглядає вивернутий кутик стійки.

22. Розстрочуємо шов пришивання стійки відступивши від точки вшивання коміру 2-3 см. Шов потрібно добре розправити. Ширина строчки 0,1-0,2 см
Це добре видно на наступному фото.

23. Припрасовуємо готовий комір зі стійкою.

24. Підрівнюємо зріз нижньої стійки.

Комір готовий до вшивання в горловину.

Приємної і цікавої вам роботи !

Капелюшок-голочниця

Мабуть немає жодної рукодільниці у якої б не було цього пристосування для зберігання голок. Моєму старому пристосуванню уже, мабуть, років 20. То ж настав час виготовити новеньку голочницю.

Для цього нам потрібно:

•  невеликий шматок тканини; 
• пластмасова кришка, або непотрібний СD диск; 
• невеликий шматок поролону, або синтепону, або, ви не повірите, дрібно порізані жіночі колготки, для наповнення головки капелюшка, власне, де вколюються голки;
• голка, нитки відповідного кольору, ножниці;
• стрічка, для прикраси.

Що ж, почнемо! 

У всіх знайдеться кришка від будь-якого пластмасового упакування продуктів, або СD диск. 

1. У кришки, зазвичай, буває потовщений край, то нам потрібно його акуратно зрізати.

 2. Покладемо обрізану кришку на виворітну сторону шматка тканини, так щоб навколо був припуск трохи меншим, ніж радіус кришки чи диску.

 3. Обмальовуємо кришку.

 4. Навколо контуру кришки обмальовуємо ще одну лінію на віддалі трохи меншій ніж  радіус. Викроюємо по зовнішнь








5. Прокладаємо дрібні стібки, приблизно 5 мм по  краю кола.

.

6. Трошки стягнувши кружок, вкладаємо всередину кришку і добре стягуємо нитку. Закріплюємо стібками навхрест, так як на фото.  Поля капелюшки готові.

7. Приступаємо до заготування головки капелюшка. Обмальовуємо на шматку поролону кружок, діаметром приблизно половина діаметру кришки. Вирізаємо. Якщо вийшли не зовсім акуранні краї, у цьому випадку, це не страшно. Товщина поролону 4 см

8. Викроюємо кружок з тканини такого діаметру, щоб цим кружечком можна було закрити весь поролон. Якщо ви не маєте під рукою поролону, то можна викроїти кружечок діаметром трохи меншим ніж у пункті 4.

 9. Прокладаємо дрібні стібки по краю  вкладаємо поролон і добре стягуємо, як на наступному фото. Якщо у вас немає поролону, можна використати синтепон або дрібно порізані жіночі колготи, туго набити, щоб вийшла така кулька як на фото нижче.

 10. Головка або тулія капелюшка готова.

10. На деталі "поля" милом чи кравецькою крейдою обмальовуємо лінію по якій будемо пришивати головку до полів. Притискаємо головку до полів і у нас відіб'ється лінія, по якій будемо з'єднувати поля і головку.

 11. Акуратно, дрібними стібками, пришиваємо головку до полів.

 12. Голочниця майже готова. Але капелюшки, зазвичай, прикрашають стрічками.

Прикрасимо і ми :